Котики (казка). Частина 3 “Усе буде Перемога” В. Прачова

Бер 5, 2022 | СУТО_корисне

Прачова Віта, вчителька української мови та літератури, 20 років педагогічного стажу, 
Філологиня-тренерка – готує учнів до ЗНО з української мови та літератури..
Фрілансерка – здійснює професійне літературне редагування авторських текстів і книг. Літературна редакторка книги Інни Курило “Аромат гіркого апельсина, або Історія однієї леді”.
Менеджерка у Тренінговий центр СУТО. Авторка проєкту у ФБ #українськоюзалюбки

Частина 1 “На межі” ⇒ https://suto-tc.com/kotyky-kazka-1/
Частина 2 “Повітряна тривога” ⇒ https://suto-tc.com/kotyky-kazka-2/

Читайте вашим дітям і онукам, читайте разом з ними і … малюйте! Надсилайте фото ваших малюнків до казки “Котики” на адресу tc.cyto@gmail.com . Саме вони стануть унікальними ілюстраціями до цієї казки.

Котики

Казка. Частина 3

Усе буде Перемога!

Коли котики прийшли додому, то тато швидко зібрався та пішов на роботу – був же ж ранок. Мама зайнялася клопотами на кухні, бо кошенята були дуже голодні. В укритті батьки годували їх печивом та сиром, вони пили гарячий чай із термоса та просто воду з пляшки. Але ж минув час, і треба було снідати.

Уже сидячи за столом, Святик спитав:
– Мамо, а що буде далі? – хлопчику було вже сім років і він ходив до школи. Цього ранку він до школи не пішов.
– Далі… – тихо відповіла мама. – Далі буде Перемога.
– А що таке перемога?
– Це коли ворог буде знищений. Ворог не буде нас бомбити. Небо буде тихе та мирне. Не буде лунати сирена. І ми знову будемо веселитися.
– А коли буде перемога?
– Цього не знає ніхто.
– А хто переможе?
– Звісно, ми.
– А як ми переможемо?
– У нас є спеціальні бійці – тигри та леви. Вони багато вчилися та практикувалися нас усіх захищати. Зараз саме вони роблять усе, щоб бомби не долетіли до нас, щоб ворог не наближався ні дорогою, ні повітрям, ні водою.
– Так вони швидко із цим упораються! – вигукнув котик Святослав.
– Розумієш, Святику. Наші бійці дуже сильні та витривалі, але їх менше, ніж ворогів. І вони скрізь одночасно не завжди встигнуть. Але я точно знаю, що для них треба лише час, щоб перемогти.
– Мамо, я пишаюся нашими тиграми та левами!
– Так, ними варто пишатися, бо вони зроблять усе, щоб захистити нас усіх від ворога. Тому ми їх називаємо захисниками.

У цей час у двері ввійшов тато.
– А чому ти вдома? – відразу посипалися запитання від малечі. Та й дружина глянула сумними очима. Вона вже зрозуміла, чому її чоловік прийшов додому.
– Бо я записався у тероборону.
– Тер-р-р-… що? – запитала здивована Софійка.
– Це таке місце, де збираються усі, хто не служить у армії, та хто хоче захищати рідне місто або селище від ворога, –відповів тато.
– О, так ти у нас тепер будеш тигром чи левом? – голосно вигукнув Святик.
– Можливо, коли попрактикуюсь, то – так! А зараз я – дорослий кіт, який хоче допомогти своєму народові захищати родину від усілякої напасті. І не варто так хвилюватися, – тепер він дивився на дружину, яка була на обличчі біла як крейда. – Перемога буде наша!

Святик іще довго розповідав Софійці, що таке перемога та тероборона. Вони вивчили нові слова, і від них було дуже тепло десь там у середині. Мама сказала, що то вони так пишаються власною державою та нашими захисниками. А Святик вирішив, що коли виросте, то стане або левом, або тигром.

Продовження читайте тут ⇒ https://suto-tc.com/kotyky-kazka-4/

Казка про українського Ангела-Привида. І. Курило

Бер 3, 2022 | СУТО_корисне

Інна Курило, сертифікована консультантка-казкотерапевт, жіноча тренерка та письменниця, авторка серії дидактичних книжечок-казочок для дітей “Пригоди Кексика і його друзів”, книжки-розмальовки терапевтичних історій для дітей “Малюємо казку”, авторка соціально-психологічного роману “Аромат гіркого апельсина, або історія однієї леді”. Учасниця проекту на каналі СТБ “Супербабуся”.
Тренерка Тренінгового центру СУТО.

“Дорогі мої читачі. Пропоную вам казку для діток з новітньої історії України.
Для боротьби зі зневірою та невпевненістю” Інна Курило

Казка про українського Ангела-Привида

Ця історія почалася давним-давно. Теплого весняного дня, коли білим яскравим цвітом цвіла вишня, народився хлопчик, якому судилося велике майбутнє. Народився він міцним, голосистим, з мужніми і виразними рисами обличчя. Хлопчина напрочуд міцно утримував у своїх ручках усе, що йому попадалось.

Одразу було зрозуміло, що в майбутньому наш герой стане великим воїном і захисником своєї Батьківщини. Хлопчик ріс сміливим, вольовим та міцним, як дуб. Щодня він тренував свою силу й дух. Особливо захоплювався хлопчина усілякими моделями літаків та ракет, їхніми яскравими фюзеляжами і блискучими ілюмінаторами, довгими вигнутими крилами та гарними шасі. Наш герой читав багато книжок про асів авіації й наполегливо осягав таємниці льотної грамоти. Не все й не одразу вдавалося, але, долаючи невдачі, він крок за кроком прямував до вершин своєї майстерності.

У той час, як вишня зацвіла білим цвітом у 23-й раз, він став найсильнішим воїном-пілотом у своїй країні. Адже довго працював над собою, вчився, читав книжки й розробляв свою тактику. Тепер він був готовий боронити Батьківщину від підступного зАйди.

Настав складний час. Неначе сарана, налетіли на його Батьківщину з усіх боків її одвічні вороги з Московських боліт. Країна зустрілася з навалою темного підлого вороння, якого боявся увесь світ і які вважалися сильнішими за неї. Прийшов час нашого героя стати на оборону та охорону своєї Батьківщини.

Але, як інколи буває, у перший свій виліт наш герой програв бій… Повернувся додому хоч і переможеним, але живим та неушкодженим. Страшна зневіра раптом охопила його. Він засумнівався у своїх силах і сказав собі: “Тепер я не найсильніший воїн”. Довго думав наш герой над своїм першим боєм і вирішив: “Я не можу відмовитися від битв, це – моє життя. Я повернуся. Тепер я готовий до всіх труднощів і ударів, які може піднести мені доля. Це – мій досвід”.

Наш герой став іншим, хитрішим, розумнішим та виваженішим. Тепер уже він не просто йшов у бій. Перед кожною своєю битвою проводив ретельну підготовку, прорахував кожен свій крок, уважно вивчав територію майбутнього бою й намагався передбачити, які стратегії може застосувати його супротивник та які слабкі місця він має.

Літав наш герой тепер то дуже низько, то дуже високо, то нападав шулікою згори від сонця на голову ворогу, то цілився знизу, мітячи в незахищений живіт літака. Люди дали йому прізвище Привид. Наш герой почав впевнено перемагати, але в його полум’янім серці оселилося незнайоме досі почуття. Це почуття тримало його в постійній напрузі та, навіть, після переможного бою не давало розслабитися.

Привид постійно думав про те, що ще зробити такого, що допоможе йому перемогти підступного та зверхнього ворога. Хоча він і виявився сильнішим за свого супротивника, з кожним днем юнак відчував, що сили його покидають.

Одного разу, після чергової битви, він заснув спокійним і легким сном, якого так давно в нього не було. Уві сні Привид побачив себе маленьким, у дитинстві, під час чергового тренування, і згадав слова свого мудрого наставника: “Запам’ятай: твоя сила всередині тебе! Досвід поразки дає тобі мудрість та знання, щоби рухатися вперед і не повторювати своїх помилок. У моменти випробувань кожна душа знімає маску і стає провідником або світлої, або темної енергії. Тільки ти вирішуєш, на чиєму ти боці!”

Автор малюнка Юрій Журавель https://www.facebook.com/Zhuravelll

Прокинувшись, Привид відчув неймовірну силу та міць крил у себе за спиною. Він став провідником світла та Ангелом для своєї Батьківщини –України. Ангелом та її Охоронцем. Ніяка темна та зла енергія зАйди вже не заважала йому відчувати себе найсильнішим пілотом – асом в цілому світі. Його крила боронили цілу країну та надали їй сили та віру у Перемогу.

“І падали додолу з ревом та гуркотом зухвалі пілоти-вороги. Довго кіптіла чорним, як смола, димом їхня техніка. Горів, як папір, охоплений вогнем фюзеляж. Ангел з посмішкою віддалявся до місця свого базування і відпочинку, щоби набратися сил та знову бити лукавого ворога” – такі легенди складали вдячні Українці про свого Ангела-Привида.

Котики (казка). Частина 2 “Повітряна тривога” В. Прачова

Бер 2, 2022 | СУТО_корисне

Прачова Віта, вчителька української мови та літератури, 20 років педагогічного стажу, 
Філологиня-тренерка – готує учнів до ЗНО з української мови та літератури..
Фрілансерка – здійснює професійне літературне редагування авторських текстів і книг. Літературна редакторка книги Інни Курило “Аромат гіркого апельсина, або Історія однієї леді”.
Менеджерка у Тренінговий центр СУТО. Авторка проєкту у ФБ #українськоюзалюбки

Частина 1 “На межі” ⇒ https://suto-tc.com/kotyky-kazka-1/

Читайте вашим дітям і онукам, читайте разом з ними і … малюйте! Надсилайте фото ваших малюнків до казки “Котики” на адресу tc.cyto@gmail.com . Саме вони стануть унікальними ілюстраціями до цієї казки.

Котики

Казка. Частина 2

Повітряна тривога

Далі було щось складне та незрозуміле. Вони до ранку просиділи в укритті. Було чути сирену та вибухи.

Тато почав заспокоювати маму. Бо якщо нервуєшся, то нервуються усі навкруги, і кошенята теж. Тато показав, як треба дихати, щоб заспокоїтися. Це називається “заземлитися” – нове слово у кошенят. Вони разом з мамою почали робити так, як показував тато.

На рахунок один-два (повільно) вдихаємо носиком та надуваємо живіт, а потім повільно видихаємо та рахуємо “один-два-три-чотири”, здуваючи живіт.

У кошенят не вийшло відразу надути живіт. А мама зробила з першого разу. Тоді мама почала вчити, як це правильно виконувати.

Кошенята спочатку навчилися вдихнути та штовхнути живіт, надуваючись, як кулька. Потім вони змогли це зробити за два вдихи та затримати подих трішки, коли живіт був надутий. Потренувались кілька разів.

А потім вчились здувати живіт – це було складніше, бо треба було уповільнитися і поступово здувати повітря. З третього разу отримав результат Святик (так ласкаво називали старшого хлопчика у родині). Саме він допоміг Софійці навчитися правильно дихати.

Поки були зайняті тренуванням – не помітили, як минув час. Почули: “Відбій повітряної тривоги”.

– А що таке “повітряна тривога”? – виникло запитання у Святика.

Тато довго мовчав, поки збирали речі, щоб піти додому. А потім пояснив:

– На нашу землю прийшли дуже погані істоти, які хочуть нам усім нашкодити. Вони кидають у наш бік бомби. Коли ці бомби падають, то усе руйнують і вбивають. Щоб захиститися від обстрілів, оголошують повітряну тривогу – тобто є небезпека з неба, і треба бігти в укриття. А зараз нам повідомили, що ця небезпека минула – тому небо (повітря) знову безпечне. Нам можна повертатися додому.

Кошенята уважно слухали, бо тато дуже спокійно та зрозуміло усе пояснив. Вони тихо чимчикували з батьками.

На вулиці знов було сонячно, як і учора. Але вже так весело, як раніше, не було…

Продовження читайте тут ⇒ https://suto-tc.com/kotyky-kazka-3/