Освітній простір закладу дошкільної освіти. Ефективне керування

Усе, що нас оточує, впливає на якість сприйняття інформації

Усе, з чим взаємодіє дитина, сприяє її когнітивному, емоційному та фізичному розвиткові. Тому створення освітнього простору і свідоме керування ним активує процеси, які допомагають дитині не лише запам’ятовувати та розуміти нову інформацію, а і переходити до рівня вищих когнітивних навичок.
Якщо подивитися на освітній простір крізь призму таксономії Бенжаміна Блума, яка подає ієрархічні ступені когнітивних навичок, то можна створити простір, який активізує розвиток таких навичок як запам’ятовування, розуміння, застосування, аналіз, оцінювання та створення.

 

Складники освітнього простору варто добирати, компонувати та розташовувати з певною метою

До прикладу, якщо це демонстраційний стенд у форматі виставки дитячих робіт, то він надає дитині змогу не тільки побачити свою роботу в контексті «я можу», а і проаналізувати складники своєї роботи і робіт інших дітей, відзначити переваги і недоліки, обґрунтувати їх і зробити висновки для створення наступних власних робіт. Тому, створюючи фізичний простір, вихователь має бути проактивним та приділяти увагу не лише естетичності, зручності, безпеці та відповідності віковим особливостям дитини. Він має забезпечувати  розвиток критичного та креативного мислення.
Педагогічна діяльність і освітній простір створюють ефект синергії, мотивуючи дітей до подальшого розвитку. Освітній простір відіграє потужну роль у створенні внутрішньої мотивації для розвитку автономності дитини. Він спонукає її до досліджень,  відкриттів та самостійних створень.
Освітній простір має враховувати канали сприйняття дитини, забезпечувати різні види діяльності для візуалів, аудіалів та кінестетиків. Впроваджуючи на практиці світовий досвід з використання теорії множинного інтелекту Говарда Гарднера, педагоги матимуть змогу створити освітній простір, який буде розвивати всі типи інтелекту.
Освітній простір має сприяти соціально-емоційному розвитку дитини:  надавати змогу моделювати поведінку в суспільстві; формувати навички взаємодії в парах, підгрупах, групах (міжособистісний інтелект за Г. Гарднером); усвідомлювати свої відчуття та потреби (внутрішньо особистісний інтелект за Г. Гарднером) і вміти свідомо задовольняти їх у відповідних осередках.

Висновок. Процес створення освітнього простору та ефективне керування ним має бути цілеспрямованим та враховувати  результати психологічних досліджень і практичний світовий освітній досвід.