Прачова Віта, вчителька української мови та літератури, 20 років педагогічного стажу,
Філологиня-тренерка – готує учнів до ЗНО з української мови та літератури..
Фрілансерка – здійснює професійне літературне редагування авторських текстів і книг. Літературна редакторка книги Інни Курило “Аромат гіркого апельсина, або Історія однієї леді”.
Менеджерка у Тренінговий центр СУТО. Авторка проєкту у ФБ #українськоюзалюбки
Частина 1 “На межі” ⇒ https://suto-tc.com/kotyky-kazka-1/
Читайте вашим дітям і онукам, читайте разом з ними і … малюйте! Надсилайте фото ваших малюнків до казки “Котики” на адресу tc.cyto@gmail.com . Саме вони стануть унікальними ілюстраціями до цієї казки.
Котики
Казка. Частина 2
Повітряна тривога
Далі було щось складне та незрозуміле. Вони до ранку просиділи в укритті. Було чути сирену та вибухи.
Тато почав заспокоювати маму. Бо якщо нервуєшся, то нервуються усі навкруги, і кошенята теж. Тато показав, як треба дихати, щоб заспокоїтися. Це називається “заземлитися” – нове слово у кошенят. Вони разом з мамою почали робити так, як показував тато.
На рахунок один-два (повільно) вдихаємо носиком та надуваємо живіт, а потім повільно видихаємо та рахуємо “один-два-три-чотири”, здуваючи живіт.
У кошенят не вийшло відразу надути живіт. А мама зробила з першого разу. Тоді мама почала вчити, як це правильно виконувати.
Кошенята спочатку навчилися вдихнути та штовхнути живіт, надуваючись, як кулька. Потім вони змогли це зробити за два вдихи та затримати подих трішки, коли живіт був надутий. Потренувались кілька разів.
А потім вчились здувати живіт – це було складніше, бо треба було уповільнитися і поступово здувати повітря. З третього разу отримав результат Святик (так ласкаво називали старшого хлопчика у родині). Саме він допоміг Софійці навчитися правильно дихати.
Поки були зайняті тренуванням – не помітили, як минув час. Почули: “Відбій повітряної тривоги”.
– А що таке “повітряна тривога”? – виникло запитання у Святика.
Тато довго мовчав, поки збирали речі, щоб піти додому. А потім пояснив:
– На нашу землю прийшли дуже погані істоти, які хочуть нам усім нашкодити. Вони кидають у наш бік бомби. Коли ці бомби падають, то усе руйнують і вбивають. Щоб захиститися від обстрілів, оголошують повітряну тривогу – тобто є небезпека з неба, і треба бігти в укриття. А зараз нам повідомили, що ця небезпека минула – тому небо (повітря) знову безпечне. Нам можна повертатися додому.
Кошенята уважно слухали, бо тато дуже спокійно та зрозуміло усе пояснив. Вони тихо чимчикували з батьками.
На вулиці знов було сонячно, як і учора. Але вже так весело, як раніше, не було…
Продовження читайте тут ⇒ https://suto-tc.com/kotyky-kazka-3/