Вікторія Харитонова, засновниця проєкту “Ігромайстерня”. Організаторка майстер-класів та груп розвитку дітей віком від 5 до 14 років.
Розробниця МУВ-методики (Майстерня Успішних Винахідників). 
Авторка збірки ігор в електронному форматі “ТОП-23 гри, що ведуть до успіху вашу дитину” і боксів для батьків та педагогів “Ігри для розвитку уяви та мислення” та “Ігри на розуміння емоцій”.

Тренерка Тренінгового центру СУТО. Провела вебінари від СУТО: “Використання ігрових практик під час уроків в початковій школі”, “Як покращити ефективність навчання дітей, розвиваючи їхню увагу”“Як дітей навчити вчитись: ігрові методики”

 

Як навчити дітей мислити?

Впродовж всього життя ми стикаємося із різноманітними життєвими задачами: як вступити до хорошого університету? Як отримати омріяну роботу? Як домовитися з роботодавцем про підвищення заробітної платні? Як запросити на побачення дівчину?

Так багато “як”… і всі вони вимагають чіткої відповіді та рішучих дій. Кожний наш вчинок має певні наслідки.
Чи можливо досягти успіху в житті, не вміючи мислити? Відповідь очевидна.

Мислити… Насправді більшість дітей навіть не розуміють значення цього слова.

Коли я запитала учнів про його значення під час одного із занять, всі зійшлися на думці, що це – пригадування інформації, яку чули раніше. Найкращий спосіб продемонструвати процес мислення на практиці, тим паче, сучасні діти найкраще засвоюють нову інформацію саме через практичну діяльність.
Тому і вирішила поділитися з вами ігровими інструментами, які ми з дітьми успішно застосовуємо.

5 ігрових інструментів для розвитку мислення

1. Часто звертайтеся до дітей із запитаннями.

Коли ви спонукаєте учнів до діалогу, вони краще фокусуються на предметі обговорення, проявляють більше ентузіазму, зацікавленості та бажання висловити свою думку. Саме думку, не знання.

∨ Наприклад, під час уроку математики можна запитати у дітей:
– Як ви вважаєте, чому ми з вами розв’язуємо стільки виразів? Яку користь це вміння принесе у майбутньому?
Такі запитання вмотивують їх робити самоаналіз, бачити ціль і досягати її. Вони стануть впевненішими та працелюбнішими, докладатимуть більше зусиль для досягнення бажаного результату.

2. Обговорюйте причинно-наслідкові зв’язки різноманітних подій.

Будь-яка ситуація, що склалась у школі, вдома, на роботі має певні причини і наслідки. Коли діти навчаться аналізувати причини та наслідки своїх (і не тільки) вчинків, саме тоді навчаться брати на себе відповідальність, стануть впевненішими та самостійнішими. Коли навчаться робити висновки, чому так сталось, які емоції, думки та дії спричинили ту чи іншу подію — саме тоді прийде вміння зріло сприймати життєві обставини.
Навчіть дітей не шукати винних, скидати все “на долю”, а, навпаки, стати самодостатніми особистостями.

∨ Наприклад, можна пограти в таку гру: демонструєте зображення, наприклад, одиноке маленьке кошеня у густому лісі. Далі пропонуєте дітям назвати ВСІ причини, які можуть спровокувати таку ситуацію.
Наступним кроком демонструєте зображення, де діти знайшли дивний незнайомий предмет. Якими можуть бути наслідки після такої знахідки?

3. Навчіть дітей сприймати проблеми як задачі.

Отримав двійку, погано склав ЗНО, не посів призове місце під час змагань — ті труднощі, з якими може стикнутись будь-яка дитина. Важливо поставити собі запитання не “Чому так сталося?”, а “Що я можу зробити в такій ситуації?” Це допоможе сконцентрувати напрям думок та енергії не на самобичування, а у вірне русло — пошук ефективного рішення.

∨ Чудово спрацює така гра: пишете на окремих аркушах паперу всі можливі ситуації для обговорення, або запропонуйте зробити це учням, кладете у капелюх або скриню. Наступний крок: діти із заплющеними очима дістають певний аркуш і розповідають, як можна вчинити у тій ситуації, яка там описана.

4. Регулярні тренування навички мислити.

Із умінням мислити не народжуються. Це як м’яз, який потребує щоденного тренування. Для того, щоб цей процес був для дітей привабливішим, додайте ігровий підхід. А якщо ще й “підсолити” гумором — успішне вирішення життєвих задач забезпечене.

∨ Наприклад, спонукайте дітей дивуватися, ставити собі запитання і шукати на них відповіді. Наприклад, чому у людей немає хвостів? Або чому голуби при ходьбі кивають головою? Або чому хвойні дерева взимку не втрачають свій зелений колір?

5. Продемонструйте учням межі знань.

Оскільки сучасні діти обожнюють досліджувати, експериментувати, то чому б не дати їм таку можливість? Відомо, що наука 21 сторіччя досягла значних успіхів: стільки знайдено ліків від страшних захворювань, стільки винайдено механізмів та пристроїв, аби полегшити нам життя. Але залишається незмінним факт: невідомого і досі не дослідженого набагато більше. Покажіть дітям ті межі, за які ще не ступала наука.

Наприклад, під час теми уроку “Австралія” запитайте дітей: “Що трапиться, якщо у Австралії різко почне падати температура повітря до нуля?” Або під час уроку з історії України: “Як гадаєте, які були б зараз умови проживання всього населення планети, якби не було Другої світової війни?”

При такому підході до навчання діти із задоволенням міркують, формулюють власну думку, аргументують її та прислухаються до співрозмовника. А під час ігор цей процес відбувається зовсім непомітно для дітей, оскільки для них це – звичне середовище існування.

Тому активно залучаймо дітей до розмови, самоаналізу, вміння ставити запитання та шукати на них відповіді.

 

Поділитися цим записом

Тетяна Ухіна
Latest posts by Тетяна Ухіна (see all)
    #СУТОПАЗЛИ2020 ПЕРША Всеукраїнська конференція про самоосвіту педагогів у Києві!ДЕТАЛІ