Інна Курило, сертифікована консультантка-казкотерапевт, жіноча тренерка та письменниця, авторка серії дидактичних книжечок-казочок для дітей “Пригоди Кексика і його друзів”, книжки-розмальовки терапевтичних історій для дітей “Малюємо казку”, авторка соціально-психологічного роману “Аромат гіркого апельсина, або історія однієї леді”. Учасниця проекту на каналі СТБ “Супербабуся”.
Тренерка Тренінгового центру СУТО.
Казка про Байрактар
Частина третя (завершальна)
Частина перша ⇒ https://suto-tc.com/bajraktar-1-inna-kurylo/
Частина друга ⇒ https://suto-tc.com/bajraktar-2-inna-kurylo/
На жаль, навала зАйд-окупантів розбудила мирну країну зранку 24 лютого 2022 року…
Наш герой негайно став на оборону Батьківщини та вилетів у свій перший бій із грізними залізними потворами-танками та заклятими ворогами панцирниками. Він шулікою налітав на позиції ворога та знищував колони воєнної техніки одну за одною. Його керовані протитанкові ракети та авіаційні бомби несли тваринний жах одвічним ворогам його Батьківщини.
Безпілотник зненацька з’являвся з-за хмар і першим наносив страшні удари-блискавки ворогу, стаючи провісником його неминучої поразки. Боровся Безпілотник і проти панцирників, падаючи їм на голови і змушуючи завмирати намертво на зраненій від вибухів землі. Громив він і повзучі шляхами нашої країни броньовані гусениці танкових колон, які сунули безжально вбивати мирних людей.
Коригував Безпілотник і справедливий вражаючий вогонь наших гармат. Не вистачало хисту й уміння у ворога, щоби засікти та знешкодити нашого героя, адже він був легким та швидким у керуванні, ще й досвідченим та сміливим. Люди нарекли нашого воїна Прапороносцем Перемоги – Байрактаром.
Аж ось якось в одному запеклому бою Байрактар був підбитий… Але він зміг долетіти до своїх. На деякий час наш герой був змушений покинути поле бою. Виявилося, що він зазнав достатньо серйозного пошкодження й потребував ремонту. Після відновлення командир Байрактара вирішив змінити його поле діяльності.
Тепер наш Прапороносець став розвідником. Його завданням стала розвідка позицій оборони противника та наведення на неї засобів ураження. Не забував він також і про “полювання” за бронетехнікою ворога, яка залишилася без прикриття.
Ця нова робота сподобалася нашому герою ще більше. Швидкий, невловимий та смертоносний, наш герой до смерті лякав ворога. Байрактар то розганявся до швидкості штормового вітру, то здіймався аж до сонця. Він міг перебувати в польоті упродовж цілої доби.
Після тяжких та кровопролитних боїв Байрактар відпочивав у комфорному теплому гаражі-ангарі. Спочатку він був дуже засмученим та спустошеним – і засинав важким сном без сновидінь. Але в останні дні йому почали снитися сни.
Байрактару снилася його чудова квітуча країна: Оптимістична печера на Тернопільщині, Тунель кохання на Волині, струмені водоспаду Шипіт, Дністровський каньйон та урочище “Кам’яні Могили” на Донеччині, озеро Світязь на Волині та Синевір у Карпатах.
Уві сні наш герой дав собі клятву, що після Перемоги разом із сестрою Квадротерою буде працювати помічником фотографа та допомагати йому розповідати світові про їхню чудову, квітучу, Мальовничу Україну. Вільну, незламну, незалежну. Де так приємно дихати на повні груди!