Євгенія Татарова, тренер і координатор міжнародних проектів Тренінгового центру СУТО. Міжнародний тренер з викладання англійської мови: TESOL Teacher Trainer (certified by the US TESOL). Сертифікований викладач англійської мови: Cambridge Certificate in Teaching English to Speakers of Other Languages (CELTA), Cambridge Certificate in Teaching Primary Learners (CELT-P), TKT: Young Learners, Diploma in Teaching Skills for Educators, International Pre-CELTA instructor, TKT: Content and Language Integrated Learning. Член ВГО “Асоціація працівників дошкільної освіти”

• Чи завжди ми можемо реально оцінити свої сили перед тим, як розпочати виконувати нове життєве завдання?
• А чи завжди ми можемо оцінити результати своєї діяльності після виконання важливої справи?

Якщо спиратися на дослідження відомого освітнього психолога Б. Блума і його таксономію, то розуміння важливості навички “оцінювання” зростає в рази. За таксономією Блума, навичка оцінювання входить до переліку вищих когнітивних навичок, а також  передує найвищій навичці, за ієрархією Блума, – створенню.

Сьогодні поговоримо про розвиток навички оцінювання у наших учнів

Давайте розпочнемо з того, що освітній процес у наших школах вже реалізується шляхом учнеорієнтованості чи дитиноцентризму. Тому на часі розібратися із учнівським самооцінюванням та взаємооцінюванням.
Ці два види оцінювання корисні та ефективні для кожного учасника процесу. З одного боку учень рефлексує стосовно виконаної роботи, а з іншого ‒ учитель занурюється у світ створення критеріїв, за якими у подальшому учень буде оцінювати себе чи своїх однокласників.

Не дивлячись на те, що взаємооцінювання та самооцінювання є різними діяльностями, дослідження доводять, що в них є спільні риси і вони міцно пов’язані між собою.
Самооцінювання є частиною так званого формувального оцінювання. І використати повний потенціал формувального оцінювання можна лише завдяки врахуванню учнівського самооцінювання.
Щодо взаємооцінювання. Воно дає змогу учням не тільки проаналізувати роботи однокласників, а ще й отримати доступ до різних варіантів виконання того чи іншого завдання. А також на власні очі побачити різну якість виконання завдань і зробити порівняльний аналіз.

Таким чином взаємооцінювання сприяє розвитку навички самооцінювання та допомагає учням побачити та зрозуміти “невидимі” процеси оцінювання як такого. Взаємооцінювання допомагає учням набути об’єктивності для подальшого ефективного самооцінювання.

Якщо ви готові дати змогу вашим учням розвинути навички взаємооцінювання та самооцінювання, то ось декілька порад, якими варто скористатися.

Критерії.

На початку занурення у процес взаємооцінювання критерії мають бути створені самим учителем. Але зауважте: їх необхідно прописати мовою учнів. Уникайте абревіатур, скорочень та виразів, які зрозумілі тільки вам і вашим колегам.
Наступним кроком має бути спільне створення критеріїв для оцінювання.
Фінальний акорд – учні створюють їх самостійно.  На цьому етапі доцільна групова робота.

Моделювання.

Для того, щоб бути впевненим, що ваші учні розуміють, що саме ви від них очікуєте, не оминайте моделювання. Роздайте копії одного і того самого виконаного завдання, як приклад, і зробіть оцініть його разом з усіма учнями. Пройдіться за критеріями. Подискутуйте з приводу об’єктивності. Вербалізуйте процес оцінювання.
Таким чином ви змоделюєте ваші очікування, а учні будуть впевненими в тому, що і як їм робити під час взаємооцінювання.

Взаємооцінювання у трійках.

Як тільки ваші учні почали впевнено поратися із взаємооцінюванням, час розпочати робити це в трійках. Взаємооцінювання в трійках дає змогу глибше зрозуміти різницю між суб’єктивним та об’єктивним оцінюванням.

Якість оцінювання.

Наступний крок – найвищий пілотаж. Коли ваші учні досягли високого рівня в оцінюванні одне одного, запропонуйте їм розпочати оцінювати якість самого оцінювання. Нам також ця навичка стане у пригоді.

 

√ Перш, ніж планувати взаємооцінювання, поміркуйте над відповідями до наступних запитань. Саме відповіді на ці запитання дадуть вам змогу зробити взаємооцінювання ефективним для вас, як для вчителя, так і для ваших учнів:

• Що мають отримати учні наприкінці взаємооцінювання (знання, навички)?
• Як ви перевірите розуміння критеріїв учнями?
• Як ви визначите, що учні розуміють роботу однолітків, яку вони мають оцінити?
• Що учні будуть робити з отриманими результатами?
• Як ви переконаєтесь, що учнями враховано зворотній зв’язок, і що він сприяє прогресу учнів?

Я впевнена, що настав час сприймати наших учнів як активних учасників освітнього процесу, а тому, дозвольте їм бути відповідальними за їхні власні поразки і успіхи. Дозвольте їм отримати досвід ефективної співпраці з однолітками та сформувати навичку ведення довгострокового діалогу з опонентами.

Якщо у вас виникли запитання, коментуйте! Я радо долучусь до діалогу.